Свята мучениця Єрміонія

Свята мучениця Єрміонія

Пам`ять 17 вересня

Свята мучениця Єрміонія була дочкою святого апостола Пилипа. Бажаючи побачити святого Іоанна Богослова, Єрміонія зі своєю сестрою Євтихією вирушила на пошуки святого до Асії (Мала Азія), але під час подорожі вони дізналися про смерть святого. Продовжуючи шлях, сестри зустріли учня апостола Павла Петронія і, наслідуючи його у всьому, стали його ученицями. Свята Єрміонія, володіючи лікарським мистецтвом, допомагала багатьом християнам і силою Христовою лікувала хвороби.

У цей час імператор Траян (98 – 117) йшов війною на персів і проходив зі своїм військом через селище, де жила свята. Коли йому донесли, що Єрміонія християнка, він наказав привести її до себе. Спочатку імператор хотів ласкавими умовляннями переконати святу зректися Христа. Коли це не вдалося, він наказав бити її довгий час по обличчю, але вона з радістю зазнавала цих страждань. Притому вона була втішена видінням Господа, що сидить на суддівському престолі, схожого обличчям на Петронія. Переконавшись, що вона непохитна у своїй вірі, Траян відпустив її.

Єрміонія влаштувала готель, у якому приймала хворих, лікуючи їхні душевні та тілесні недуги. Наступник імператора Траяна Адріан за сповідання християнської віри велів знову привести святу на суд. Спочатку імператор наказав бити її без пощади, потім їй пронизали ступні ніг цвяхами і, нарешті, кинули в котел із киплячою смолою, оловом та сіркою. Але свята за все підносила подяку Богові. І Господь виявив їй свою милість: вогонь згас, олово розлилося, а свята залишилася неушкодженою.

Здивований Адріан підійшов до місця мук і доторкнувся до казана, щоб переконатися, чи він не охолов. Як тільки він торкнувся котла, шкіра на руці обпалилася. Однак і це не переконало мучителя. Він наказав розжарити сковороду та покласти на неї святу мученицю. Тут знову було показано чудо. Ангел Господній розкидав вугілля та обпалив багатьох, що стояли біля вогню. Свята стояла на сковороді, як на зеленій траві, і оспівувала хвалами Господа. Зійшовши зі сковороди, свята мучениця вдала, що хоче принести жертву богу Геркулесу. Радісний цар наказав відвести її до ідольського капища.

Коли ж свята молилася там Богові, почувся сильний грім, і всі ідоли в капищі впали і розбилися. У люті цар наказав вивести Єрміонію за місто і відсікти їй голову. Двом слугам - Феодулу та Тимофію - було доручено здійснити страту. Ідучи дорогою, вони хотіли вчинити беззаконня над святою, але тільки вони про це подумали, руки в них висохли. Тоді вони повірили в Ісуса Христа і з каяттям припали до ніг святої Єрміонії. Вони просили її помолитися Господу, щоб Він покликав їх до Себе перед нею, що з цієї молитви і сталося. Після цього, помолившись, і вона відійшла до Господа (бл. 117 року).