Малочернеччинський образ Христа Спасителя «Хліб Життя»

Р-р шрифта:   

Перше знайдення Малочернеччинського образа Христа Спасителя «Хліб Життя»

Память: 30 листопада / 13 грудня

«День вшанування Малочернетчинського чудотворного образу Христа Спасителя “Хліб Життя” (13 грудня) завжди особливо вшановували сумські віряни, адже чудотворна ікона здавна вважалася святинею Сумського краю, – повідомили в єпархії. – Перед нею молилися багато поколінь православних кафедрального центру та прочан з інших місць».

На час явища Образу в селі жила селянка Анісія Панченко. Восени 1887 року Анісія важко захворіла. З першого погляду незначне захворювання пальця швидко переросло в пухлину всієї руки з різким погіршенням загального самопочуття. В одну з ночей, коли вона на короткий час заснула, було їй уві сні видіння, що вона знайшла в підвалі храму ікону Спасителя, і Господь зцілив її. При цьому вона почула слова Ісуса Христа: «Приходьте сюди, моліться і віруйте, зцілюватиму вас від будь-якої хвороби». Через 10 днів у підвалі під храмом було знайдено чудотворну ікону Спасителя. Це сталося 30 листопада за старим стилем (13 грудня за новим стилем), у день пам’яті святого апостола Андрія Первозванного.

Про те, що сталося, священик того ж дня повідомив місцевому благочинному, і чутка про явище образу і чудове зцілення Анісії поширилася по всій окрузі. До образу потекли прочани і страждають різними недугами. Місцевий благочинний у липні 1888 року поставив образ у шафу, замкнув замком і ключ узяв із собою до вирішення справи єпархіальним начальством, а молебні, за його порадою, звершувалися перед місцевим чином Спасителя.

Про зцілення від хвороби Анісія Панченко особисто розповіла архієпископу Харківському Амвросію, і невдовзі після цього було розпорядження Харківської духовної консисторії: «Консисторія, на підставі визначення свого, затвердженого Його Високопреосвященством 12 вересня 1888 р., дає вам знати, що образ Спасителя, що зберігався в підвалі Всесвятської церкви села Мала Чернеччина Сумського повіту, та знаходиться в ризниці, дозволено помістити на стіні в місцевій церкві. Вересня 16 дня 1888 року» (слід підпис).

Через 12 років після цих подій указом священного Синоду від 5 серпня 1904 року за №7607 було відкрито постійну хресну ходу з Малочорнетчинським Чудотворним Образом Спасителя до церкви слободи Великої Чернеччини Сумського повіту. 25 вересня після літургії Образ із «Монастирка» несли у Велику Чернетчину, а 10 жовтня урочисто переносили назад у село Малу Чернетчину. Крім цього, за спеціальним дозволом правлячого Харківського архієрея переносився і до інших місць Харківської губернії.

У липні 1892 року ікону привозили в Суми проти холери, що розбушувалася в місті. Під час багатолюдного молебню на Покровській площі з читанням акафіста Ісуса Найсолодшого були звернені прохання до Спасителя про захист від цієї страшної хвороби, незабаром хвороба відступила. Існує безліч письмових свідчень про чудеса зцілень, що походять від цього образу.

Так тривало до 1917 року. У роки громадянської війни ікона зникла. За деякими спогадами, її бачили в секті оновленців на Пришибі (тоді передмістя Сум), але швидше за все це був шанований список з Чудотворної ікони. До нашого часу доля чудотворного образу «Спас Малочернетчинський» залишалася невідомою.

У роки радянської влади храм було закрито, будівлю було розібрано, а з церковної цегли було збудовано сільський клуб. Все церковне начиння, ікони були частково сховані парафіянами, які під страхом переслідувань і гонінь намагалися зберегти святині, а частково – пограбовані. До цього часу вціліли стіни дзвіниці храму.

У 1996 році клуб, збудований із церковної цегли, було передано православній громаді с. Токарі. Відновилися богослужіння, люди знову приходять сповідувати свою віру.

Рішенням Священного Синоду УПЦ (журнал № 14 від 16 жовтня 2003 року) визначено день вшанування Малочернетчинського образу як шанованої святині Сумщини – 13 грудня н.ст.

Вдруге набутий чудотворний Малочернетчинський образ 15 липня 2012 року передано до Успенської Святогірської Лаври.

20 липня 2012 року в засіданні Священного Синоду УПЦ було розглянуто рапорт Преосвященного Євлогія, єпископа Сумського та Охтирського, про здобуття чудотворного Малочернетчинського образу Христа Спасителя “Хліб Життя”, а також інші матеріали про набуту Святиню. Відповідно до рішення Священного Синоду УПЦ, місцем постійного перебування цього чудотворного Образу стане Спасо-Преображенський кафедральний собор м. Суми.