Ікона Божої Матері, іменована «Корсунська»

Р-р шрифта:   

Ікона Божої Матері, іменована «Корсунська»

Память: 22 / 9 жовтня

Святий образ був написаний святим євангелістом Лукою і зберігався в Ефесі. 988 року, 9 жовтня, список із цієї ікони приніс із Корсуні до Києва святий рівноапостольний князь Володимир (пам’ять 15 липня) після його хрещення, і він дістав назву Корсунської ікони. Пізніше цю ікону перенесли до Новгорода, а за царя Іоанна Грозного – до Москви, до Кремлівського Успенського собору, де її розмістили за престолом, де вона перебуває й донині. Запрестольна ікона, згідно з дослідженнями, належить до числа маловивчених пам’яток стародавнього іконопису, а перші історичні відомості про неї відносяться до початку XVII століття. Цей образ за написанням схожий з іконами типу “Умиління”. Свята ікона Пресвятої Богородиці стала однією з перших святинь Успенського собору і понад шість століть перебувала в його вівтарі.

За іншим переказом свята Єфросинія заснувала в Полоцьку Спаську обитель, а дещо пізніше збудувала ще одну церкву на честь Пресвятої Богородиці. Коли вона дізналася, що в Греції є ікони, написані євангелістом Лукою, то відправила багаті дари грецькому імператорові й патріарху Луці Хризовергу, з проханням надіслати ікону. Святий образ відправили на Русь з Ефеса. Ікону везли через Корсунь, і на прохання жителів цього міста вона пробула там близько року, отримавши також назву Корсунської. Свята Єфросинія прикрасила образ золотом, сріблом і дорогоцінним камінням і в 1173 р. поставила його в храмі Божої Матері. Тут ікона перебувала понад 60 років, випромінюючи чудесні знамення і зцілення.

1239 року дочка Полоцького князя Брячислава, Параскева, виходячи заміж за святого благовірного князя Олександра Невського (пам’ять 23 листопада), повезла цю ікону до міста Торопець, де вона перебувала в Богородицькому соборі, шанувалася чудотворною і прославилася багатьма чудесами й особливо заступництвом міста від польської навали 1611 року.

1917 року більшовики вилучили чудотворний образ і вивезли його в Ленінград. Пізніше його помістили до Російського музею м. Санкт-Петербурга, а у Всіхсвятському храмі м. Торопця перебуває список із чудотворної ікони.