Святитель Міна, Патріарх Константинопольський

Святитель Міна, Патріарх Константинопольський

Празднование 7 вересня

Святитель Міна, Патріарх Константинопольський. Першоієрарх Константинопольської Церкви, який займав Царгородський Патріарший Престол у 536–552 роках від Різдва Христового, за часів царювання імператора Юстиніана. Святитель Міна став Патріархом після скинення його попередника – єретичного патріарха-монофізита Анфима I (згідно з історичними документами, є ймовірність, що в результаті колишній патріарх покаявся і примирився з благочестивим імператором Юстиніаном).

За святителя Міни в Константинопольській Церкві тривали запеклі суперечки навколо постанов Четвертого Вселенського (Халкідонського) Собору, а також відбувся короткочасний розрив з Римською Церквою. Сам Патріарх Міна суворо дотримувався Православ'я, а також активно брав участь у благочестивих діяннях імператора Юстиніана, благословляючи їх і підтримуючи царя у його починаннях. Саме в роки їхнього симфонічного правління Ромейським Царством (Візантією) та Константинопольською Церквою Царгород був прикрашений багатьма величними храмами, серед яких знаменитий храм на честь Святої Софії, Премудрості Божої. Святитель Міна мирно відійшов до Господа в Константинополі 552 року від Різдва Христового.