07 Січня 2026 р.
08 Січня 2026 р.
07 Січня 2026 р.
08 Січня 2026 р.
Мир Вам, дорогі брати й сестри!
Надія - Український православний сайт знайомств вітає Вас !
Запрошуємо на сайт тільки тих, у кого мета знайомства - створення православної сім`ї.
Якщо у Вас інша мета, будь-ласка, дуже Вас просимо: скористайтеся іншими сайтами знайомств!
На сайті «Надія» Ви можете самостійно розмістити своє повідомлення. Не анкету, а свого листа. Маємо надію, що це буде лист Християнина, що шукає Супутника в Житті. Доречі, обов`язково вкажіть, як з Вами зв`язатися. Настійно рекомендуем використовувати для цього свій E-mail
Звісно, кожен, у кого мета - створення православної сім`ї, може ознайомитися з листами інших з надією знайти рідну людину.
Реєстрації на сайті не має. Це було умовою ініціатора створення цього ресурсу. Свого часу, вона втомилася від реєстрацій, лавини світської та іншої, неприйнятної християнину, інформації навіть на сайтах православних знайомств, не те що на інших.
На сайті працює Православний календар, який підтримується в актуальному стані.
Окрім самого календаря Ви знайдете корисні повчальні матеріали для православних - щоденну статтю з Псалтиря Єфрема Сіріна, та цитату з праць Феофана Затворника на кожний день - на головній сторінці.
Сайт «Надія» - нагадує дошку об`яв, на якій ми зобов`язалися слідкувати за порядком.
Так от, тут Ви маєте шанс познайомитися з тим, кого Ви шукаєте, зв`язавшись з тим, чий лист Вас зацікавив.
Отож - тільки шанс!!! Бо не кожному відомо, на що є Благословіння Господне саме для нього. Оскільки Господь Бог допустив, щоб Інтернет існував, то вважаємо, що й православні, й ті хто вважає себе православним, мають право використати цей шанс на цьому сайті.
Правила користування сайтом - дуже прості:
-- Поводити себе як Християнин ( Християнка ).
-- Відноситися з терпінням до немощів інших.
-- Ви самі публікуєте свого листа.
-- На протязі місяця Ви можете розмістити не більше 4-х листів (по одному щонеділі).
-- Фото: Тільки якщо бажаєте (зовсім не обов`язково) додати фото до вже опублікованого листа - надішліть фото нам, з Вашої електронної поштової скриньки, зазначеної в листі, вказавши дату публікації та розділ.
-- Ми НЕ РЕКОМЕНДУЄМО! Ще раз: НЕ РЕКОМЕНДУЄМО Вам в своїх листах вказувати № свого телефону!! Звісно, якщо Ви цінуєте свій спокій. Сповістити УСІМ! Усьому Інтернету № свого телефону - це дуже нерозважливо!!! Телефон - приватний засіб спілкування. Це Ваше приватне житття! Й Ви добровільно допускаєте в нього ВСІХ !? Всіх!? І Добрих друзів і незнайомців, що, можливо, будуть телефонувати Вам, коли їм заманеться? Й говорити, можливо, бентежні Вашій Душі речі?
Дзвінок - звісно, зручно. Й швидко. Багато чого спрощує. Та чи варто?? Бо спрощує і для добра, й для зла. Так чи варто спрощувати???
Багато хто, згодом кається. Буває вже через кілька годин просять негайно видалити листа, чи № телефону. Звісно, не всі.
-- Рекомендуємо надавати для зв`язку свою E-mail адресу в спеціальному полі на формі надсилання листа.
-- Рекомендуємо підписувати листа - свої Святим ім`ям.
-- Подумайте, чи не ображаєте Ви когось в свойому листі?
-- І ще. Якщо Вы прийшли до православних християн на сайт, а самі не сповідуєте християнські цінності, подумайте, може Вам не сюди? А може й сюди. Якщо ж бажаєте познайомитись с християнином, то, будь-ласка, поважайте правила «чужого монастиря».
На сайті «Надія (Надежда)» ЗАБОРОНЕНО:
-- Розміщувати будь-яку рекламу, посилання на інші сайти, незрозумілі чи двозначні скорочення та вирази, осуд, лайку
-- Розміщувати приватні повідомлення ( на сайті немає «стіни» ).
-- Розміщувати анонімні листи та листи без зазначення, як з Вами зв`язатися,
-- Розміщувати листи не по темі розділу чи не по темі сайту.
-- Вказувати в якості зв`язку з Вами інші сайти: ВК, ОК, FB, ... Хіба що, як один із способів Вас знайти, якщо вказали загальновживаний. Адже не кожен зобов`язаний бути зареєстрований в соціальних мережах.
-- Розв`язувати та підтримувати переписку на сторінках листів на сайті.
До прушників ми вимушені будем застосовувати банн.
Зрозуміло, що за зміст повідомлень, за зміст листів на сайті відповідає автор, і тільки автор і ніяк не адміністрація сайту.
Нажаль вимушені застерегти Вас від поспіху та необачності.
Як і при звичайному, так і при інтернет - знайомстві, треба бути обережним, навіть на православному сайті! На жаль...
Якщо Ви початківець в інтернет-знайомствах, та й досвідченим також не завадить - рекомендуємо ознайомитись з досвідом наших дописувачів на форумі (тимчасово не працює, тому скористайтеся Гостьовою книгою).
В інтернеті, як і в житті - трапляются люди різні...
Про нерозумних треба Богу молитись, а не осуд допускати в своє сердце.
То ж, залишаємо за собою право видаляти некоректні відносно християнства листи. Як і рекламу, повідомлення без зворотньої адреси, з незрозумілими, неоднозначними підписами чи скороченнями, оціночними висловлюваннями до інших.
На протязі всіх років, ми постійно займаємо перше місце в рейтигу Православного християнства. Серед перших результатів пошукових систем (наприклад: 1 , 2 ). І надалі подбаємо знайти ту золоту середину, щоб якмога більше людей дізналося про це місце знайомства, і не було на ньому ніякої реклами і інформації, непотрібної для душі християнина.
Свої відгуки, побажання по оформленню, організації роботи сайту, залишайте будь ласка в Гостьовій книзі, якщо вважаєте, що вони будуть цікаві і іншим. Інакше:
Зауваження, побажання по роботі сайту, прохання що до опублікованих Вами повідомленнь, можна надсилати за адресою: hope07@ukr.net
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожний день року.
(Мф. 2:1-12)
Слава Тобі, Господи! І знову дочекалися ми світлих днів Різдва Христового: повеселимося ж тепер і порадіємо. Свята Церква навмисне для того, щоб піднести наші веселощі в ці дні, встановила перед ними піст — деяке обмеження, щоб, вступаючи в них, ми почувалися так, нібито виходимо на свободу. При всьому тому вона ніяк не хоче, щоб ми віддавалися насолоді тільки відчуттів і лише тілесним задоволенням. Але з давніх-давен, назвавши ці дні Святками, вимагає, щоб самі веселощі наші протягом них були святі, як вони святі. А щоб не забувся хто веселячись, вона вклала в уста нам коротку пісню на славу Христа, що народився, якою вгамовує плоть і підносить дух, вказуючи йому гідні цих днів заняття: "Христос народжується — славіть" та інше. Славіть же Христа, і славіть так, щоб цим славослов'ям насолодилися душа і серце, і тим заглушився поклик до всякої іншої справи і заняття, яке обіцяє якусь втіху. Славте Христа: це не про те, що складати довгі хвалебні пісні Христу, ні, але якщо, думаючи або слухаючи про народження Христа Спасителя, ви мимоволі з глибини душі вигукнете: слава Тобі, Господи, що народився Христос! — цього й досить; це буде тиха пісня серця, яка пройде, втім, небеса і потрапить до Самого Бога. Відтворіть трохи ясніше те, що здійснено для нас Господом, — і ви побачите, наскільки природним є нині для нас таке звернення. Щоб це було для нас легше, уподібнимо до цього такі випадки. Ув'язненому в темниці й закутому в кайдани цар обіцяв свободу... Чекає ув'язнений день-другий, чекає місяці й роки... не бачить виконання, але не втрачає надії, вірячи царському слову. Нарешті, з'явилися ознаки, що скоро-скоро; увага його напружується; він чує шум тих, хто наближається з веселою балаканиною: ось спадають запори і входить рятівник... «Слава Тобі, Господи!» — вигукує мимоволі в'язень. Настав кінець моєму ув'язненню, скоро побачу світло Боже!
Інший випадок: хворий, вкритий ранами і розслаблений усіма органами, перевипробував усі ліки і багато змінив лікарів; терпіння його виснажилося, і він готовий був вдатися до розпачливого горювання. Йому кажуть: є ще наймайстерніший лікар, усіх виліковує і саме від таких хвороб, як твоя; ми просили його — обіцяв прийти. Хворий вірить, звертається до надії і чекає обіцяного... Минає година, інша, більше — занепокоєння знову починає точити душу його... Уже надвечір хтось під'їхав... іде... відчинилися двері, і входить бажаний... «Слава Тобі, Господи!» — скрикує хворий.
Ось і ще випадок: нависла грізна хмара; морок вкрив обличчя землі; грім потрясає підвалини гір і блискавки прорізують небо з краю до краю: від цього всі в страху, немов настав кінець світу. Коли ж потім гроза минає і небо прояснюється; всякий, вільно зітхаючи, каже: «Слава Тобі, Господи!».
Наблизьте ці випадки до себе — і побачите, що в них вся наша історія. Грізна хмара гніву Божого була над нами — прийшов Господь-примиритель і розігнав цю хмару. Ми були вкриті ранами гріхів і пристрастей — прийшов Лікар душ і зцілив нас... Були ми в кайданах рабства — прийшов Визволитель і розв'язав кайдани наші... Наблизьте все це до серця свого і сприйміть почуттями своїми, і ви не втримаєтеся, щоб не вигукнути: слава Тобі, Господи, що народився Христос!
Не намагаюся словами моїми прищепити до вас таку радість: це недоступно для жодного слова. Справа, здійснена народженим Господом, стосується кожного з нас. Ті, хто вступає в спілкування з Ним, отримують від Нього свободу, ліки, мир, володіють усім цим і вкушають солодкість того. Тим, які відчувають це в собі, нема чого говорити: "радійте", тому що вони не можуть не радіти, а тим, які не відчувають, що й говорити: "радійте"; вони не можуть радіти. Зв'язаний по руках і по ногах, скільки не кажи йому: "радій визволенню" — не зрадіє; вкритому ранами гріхів звідки прийде радість зцілення? Як зітхне вільно заляканий грозою гніву Божого? Таким можна тільки сказати: "Підіть ви до Немовляти, повитого, що лежить у яслах, і шукайте у Нього порятунку від усіх лих, що вас турбують, тому що це Немовля — Христос Спаситель світу".
